Корисна інформація для педагогів та батьків

«Вплив інформації та засобів її поширення на сучасну дитину»

                           

Інформаційно-комунікаційні технології стрімко входять у наше життя.

Майже щодня людство віднаходить нові надсучасні гаджети для користування. Інформація, яка лине звідусіль, має очевидний вплив на сучасну людину, дитину. Однією з найгостріших проблем соціально-культурного значення сьогодні є дослідження специфіки медіапростору, оскільки засоби масової інформації й комунікації стали органічною частиною життєвого середовища людини й автоматично - потужним чинником формування світогляду дитини.

Сьогодні дитина від народження потрапляє у зовсім інше середовище, ніж двадцять років тому. Це не просто інший світ, а інше сприймання нею цього світу.

Оцінюючи вплив медіапростору на особистість дитини, науковці. виділяють дві його сторони: позитивну і негативну.

Позитивний вплив. З одного боку, беззаперечним є той факт, що в освітньому аспекті вплив медіапростору є позитивним, оскільки він сприяє підвищенню грамотності дитини, розвитку її інтелекту (уваги, пам'яті, мислення, уяви), інформативності та загальної обізнаності. Позитивний вплив забезпечує використання медіатекстів як наочного супроводу пізнавального змісту в освітньому процесі, а також спеціальних навчально-ігрових програм пізнавального спрямування, орієнтованих на розширення загального світогляду дитини. Досвід використання медіатекстів у практиці роботи окремих дошкільних навчальних закладів та в умовах сімейного виховання (безперечно, з дотриманням дидактичних та гігієнічних норм) свідчить про доцільність їх використання як одного із засобів освітньої діяльності та впливу на формування світогляду дитини. Проте, як засвідчує реальний стан справ, використання якісних медіатекстів з відповідним супроводом дорослого в житті окремого дошкільника або відсутнє, або є епізодичним, ситуативним.

Негативний вплив. На свідомість дітей та доросли одночасно діє безліч джерел інформації. Це призводить до того, що мозок починає працювати в нав'язаному режимі, стає "зомбованим".

Телебачення, радіо, інтернет - це те повсякденне тло, від якого ми стаємо психологічно залежними. Блокування захисних механізмів відкриває інформаційному потоку вхід до підсвідомості людини. Так виникають передумови для кодування свідомості й "зомбування" особистості.' При цьому система внутрішнього захисту ("внутрішньої цензури") практично вимикається. Етичні бар'єри - сором, воля, совість, увага - виявляються заблокованими.

Дуже тривожними є результати проведених бесід з дітьми 5-6-ти років, які засвідчили, що 60-65% дітей (причому не лише хлопчики, а й деякі дівчатка) захоплюються комп'ютерними іграми деструктивного змісту, як-от: "Бетмен", "Черепашки Ніндзя", "Трансформери", численні "стрілялки" тощо. Окремі діти сказали, що в іграх їх не лякає вигляд крові та вбивства ("просто вбили - і все").

Помічено, що з часом "теледіти" втрачають природний інтерес до реального життя. Психологи стверджують, що телеекран (інтернет) для сучасної дитини - не тільки інформатор, а конструктор картини світу. У свідомості малюка відбувається процес переоцінки традиційної системи цінностей. І це зумовлює небезпечні духовні підміни - виникає агресія до живих істот, формуються цинізм, байдужість до чужих переживань. Особливо небезпечно те, що діти під впливом того, що бачать, починають вважати насильство нормальною моделлю поведінки. Дитина ніби "відходить" від реального світу, занурюючись у фантастичний.

В останні роки стає дедалі більше дітей, які не можуть у дитсадку, а згодом і в школі, сприймати інформацію на слух. Учені вважають, що причина в тому, що цих дітей з раннього дитинства "виховував телевізор", тож вони сприймають переважно тільки зорову інформацію. Словесно, логічно, зв’язно відтворити події можуть рідко. Пізніше ці діти погано читають у школі, їм важко переказувати тексти, творче мислення в таких малюків недостатньо розвинуте, вони схильні до агресії, проявів негативізму.

Отже, продукція "медіаринку" має перебувати під пильною батьківською цензурою. Пам'ятаймо: дитина майже всю інформацію сприймає у вигляді образів. З них, як з кубиків, вона і будує свою модель світу.

Таким чином, оцінюючи вплив медіапростору на особистість дитини, виділяють дві його сторони: позитивну і негативну. Позитивна сторона сприяє підвищенню грамотності дитини, розвитку її інтелекту (уваги, пам'яті, мислення, уяви), інформативності та загальної обізнаності. Негативна сторона медіа простору як повсякденне тло, яке об’єктивно блокує захисні механізми психіки людини та відкриває інформаційному потоку вхід до підсвідомості людини, що сприяє виникненню передумов для кодування свідомості й "зомбування" особистості.

Переваги застосування ІКТ в освіті дошкільників. Наукові дослідження щодо застосування ІКТ в освіті дітей дошкільного віку, які проводила у Франції протягом декількох років Асоціація педагогічних Фахівців "Комп'ютер і дитинство" у співдружності з ученими багатьох науково-дослідних інститутів Франції, показали, що мультимедійний спосіб подання інформації сприяє:

•        легшому і глибшому осягненню та засвоєнню дітьми понять; швидшому формуванню вмінь орієнтуватися на площині і у просторі; підвищенню ефективності уваги і поліпшенню пам'яті;

•        оволодінню навичками читання;

•        активному поповненню словарного запасу; розвитку дрібної моторики;

•        формуванню чіткої координації рухів очей;

•        зменшенню часу як на просту реакцію, так і на реакцію вибору;

•        вихованню цілеспрямованості і зосередженості;

•        удосконаленню уяви та творчих здібностей;

•        розвитку елементів наочно-образного й теоретичного мислення.

Науковці дійшли висновку, що за умови інтеграції ІКТ в освіту дошкільників діти швидше вчаться планувати та вибудовувати логіку елементів конкретних подій; у них розвивається здатність до прогнозування результату своїх дій, що дуже важливо для формування екологічної свідомості підростаючого покоління. Діти починають думати, перш ніж робити. Об'єктивно все це означає початок опанування основ теоретичного мислення, що є важливим моментом у розвитку особистості дитини.

За визначенням дослідників, однією з найважливіших характеристик ІКТ є їх навчальна функція. ІКТ створюють умови, за яких дитина може засвоїти не одиничне поняття або конкретну навчальну ситуацію, а узагальнене уявлення про всі схожі предмети або ситуації. Тож у дитини формуються такі важливі операції мислення, як узагальнення та класифікація предметів за певними ознаками. Також ІКТ підвищують самооцінку дошкільників і розвивають здатність до оцінно-контрольної діяльності, адже в мультимедійних навчальних засобах для дошкільників широко застосовують прийоми зовнішнього заохочення: при правильному розв'язанні ігрових завдань дитина чує веселу музику, а якщо завдання розв'язано неправильно - бачить сумну особу. Діти чекають на оцінку, емоційно реагують на її характер. У них формується яскраве емоційне позитивне ставлення до занять з використанням комп'ютера. Використання ІКТ розвиває здатність дитини знаходити найбільшу кількість принципово різних розв'язків задачі.

Щодо конкретного застосування мультимедійного супроводу (презентації!) в роботі з дітьми дошкільного віку, істотно поліпшується сприймання й осмислення питань, які педагоги розглядають з дітьми, створюються комфортніші умови для освітнього процесу. Активізація емоційного впливу на занятті із застосуванням мультимедійних засобів навчання пов'язана з тим, що

•        по-перше, навчальне середовище передбачає наочне подання інформації в кольорі (психологи довели, що запам'ятовування кольорового зображення майже вдвічі ліпше порівняно з чорно-білим);

•        по-друге, використання анімації є одним з ефективних засобів звернення уваги і стимулювання емоційного сприймання інформації;

•        по-третє, наочне представлення інформації у вигляді фотографій, відео-фрагментів, змодельованих процесів емоційніше впливає на дитину, ніж: традиційне, оскільки воно сприяє поліпшенню розуміння і запам'ятовування фізичних і технологічних процесів (явищ), які демонструють на екрані.

Варто пам'ятати, що комп'ютер привабливий для дітей як будь-яка нова іграшка, а саме так найчастіше дошкільники сприймають цей пристрій. Адже спілкування дітей дошкільного віку з комп'ютером здебільшого розпочинається з комп'ютерних ігор. Вихователі ретельно добирають ігри навчальної спрямованості для роботи з дітьми з огляду на вікові особливості дошкільників.

І тому використання комп'ютерних ігор у освітній діяльності дітей дошкільного віку є природним для дитини і слугує ефективним способом підвищення мотивації і забезпечення індивідуалізації навчання та розвитку особистісних здібностей. А ще - створює позитивний емоційний фон.

Гра є однією з форм практичного мислення. У грі дитина оперує своїми знаннями, досвідом, враженнями, що відображаються у формі ігрових способів дії, ігрових знаків, які набувають значення в смисловому полі гри.   У процесі ігрової діяльності з використанням комп'ютерних засобів у дошкільника розвиваються:

•        теоретичне мислення;

•        уява та здатність до прогнозування результату своїх дій: проектні якості мислення, які є основою формування креативних здібностей дитини.

Проте, незважаючи на величезний позитивний освітній потенціал інформаційно-комунікаційних технологій, ними не можна заміняти живе спілкування педагога з дітьми. Варто розуміти, що якщо у дитини є стійка база практичного, реального, отриманого через різні органи чуття досвіду, її можна поступово переводити до дій без опори на конкретний предмет (звук, запах...), до дій із символом, знаком, який його замінює, тобто до комп'ютерних ігор. Тому під час освітнього процесу необхідно, щоб простежувався тісний взаємозв'язок традиційних ігор (дидактичних, розвивальних тощо) і комп'ютерних.

Комп'ютерні ігри в жодному разі не замінюють звичайних ігор і занять, а доповнюють їх, входять до структури занять, збагачуючи педагогічний процес новими можливостями. У комп'ютерних іграх пропонують ті елементи знань, які у звичайних умовах і за допомогою традиційних засобів дидактики зрозуміти та засвоїти дітям складно чи навіть неможливо.

Перш ніж пропонувати дітям грати в комп'ютерні ігри, незалежно від того, з якою метою вони використовуються (навчальною, чи розважальною), необхідно залучати їх до діяльності з опорою на реальний предмет чи реальні дії, тобто до ігор зі звичайними іграшками і предметами-замінниками, дидактичних ігор.

Уміння дітей грати у певну дидактичну гру впливає на ефективність засвоєння правил комп'ютерної гри. Тож зміст комп'ютерних ігор необхідно узгоджувати з іграми, які містить план освітньої роботи в групі.

Комп'ютерні ігри доцільно пропонувати дітям у процесі індивідуальної роботи та під час підрупових занять. Це дає змогу педагогу організувати попередню роботу до навчально-пізнавальних занять за новою темою або для закріплення знань з раніше вивченої пізнавальної теми, а дітям - у цікавій формі отримати знання, розв'язати поставлені педагогом завдання.

Практика застосування ІКТ в освітньому процесі дошкільного закладу переконливо доводить, що інформаційно-комунікаціійні мультимедійні засоби навчання дають змогу:

•        підвищити інформативність різних форм роботи з дітьми;

•        стимулювати мотивацію навчання;

•        поліпшити наочність навчання;

•        закріпити найскладніші моменти пізнавального процесу;

•        реалізувати доступність сприймання інформації завдяки паралельному представленню інформації в різних модульностях - візуальній і слуховій;

•        зосередити увагу дітей у фазі її біологічного зниження за рахунок художньо-естетичного оформлення слайдів або доцільно застосованої анімації та звукового ефекту;

•        повторити (перегляд, коротке відтворення) матеріал попередніх занять;

•        створити для дітей та педагогів психологічно комфортні умови роботи у процесі пізнавальної діяльності;

•        зробити процес навчання і розвитку дітей простим і ефективним, звільнити педагогів від рутинної ручної роботи.

Негативні наслідки впливу ІКТ на дитину.

З огляду на вразливість та сприйнятливість дитячої психіки, психологи наголошують, що дитина легко засвоює те, що надходить із навколишнього середовища, і часто зберігає його на підсвідомому рівні впродовж усього житі я. А від жахів та потворності того, що дитина бачить на екрані монітора, дитяча психіка захищається зниженням порога чутливості та притупленням свідомості.

Популярними серед хлопчиків є також ігри "Гонки", а серед дівчаток - "Вінкс", "Барбі", що пояснюється статево-рольовими пріоритетами.

Бесіди з дітьми засвідчили їхню одностайну прихильність до мультфільмів та дали змогу скласти перелік улюблених. Серед них багато позитивних, неруйнівних у моральному сенсі. Наприклад: "Війні Пух", "Пінгвіни і Мадагаскару", "Кіт Леопольд", "Чіп і Дейл", "Даша-слідопит", "Смішарики", "Кіт у чоботях", "Тачки". Популярністю користуються: "Ну, постривай!", "Том і Джері", "Лунтік та його друзі", "Маша та Ведмідь". Проте серед улюблених діти називали й такі мультфільми, як "Губка Боб", "Черепашки Ніндзя", "Людина-павук", серіали про монстрів та навіть "Сімпсони".

Сучасний мультфільм є чинником формування світоглядних уявлень дитини дошкільного віку.

На думку сучасних науковців, сучасне телебачення є для дітей чинником моделювання та формування системи поглядів на світ. На основі аналізування сюжетів сучасних мультфільмів вони визначають низку негативних чинників, що впливають на формування світоглядних уявлень дітей.

Розгляд тем та сюжетних ліній сучасної мультиплікаційної продукції, що пропонують сучасним дітям і яку вони активно "поглинають", вказує на те, що в більшості мультфільмів простежуються мотиви насильства, причому застосуванню сили надається певна моральна цінність.

Так, персонажі мультфільмів часто розв'язують суперечки чи конфлікти за допомогою сили, тим самим показуючи, що це досить реалістичний та виправданий спосіб розв'язання людських конфліктів. Це призводить до формування розмитих цінностей, де добро начебто й перемагає зло, але з посередництвом жорстокості і насильства.

Доведено, що мультфільми з агресивним середовищем знімають табу на агресивну поведінку, розмивають еталони, руйнують у дитини здатність до співчуття та співпереживання.

Спостерігається прив'язаність тематики мультфільмів до злободенності сучасного життя дорослих. Якщо в реальному світі панує злочинність, корумпованість, брехня й нещирість, то вже з дитячого віку дитина має входити в цю реальність. Окрім того, візуальні образи та поведінкові стереотипи, створені іноземними мультиплікаторами (спотворені обличчя, прояви сексуальності, стосунки статей — кокетство, флірт, насильство), презентуються дитині, яка не розуміє суті того, що відбувається. Проте ці еталони та стереотипи на сильному емоційному тлі проникають досить глибоко в її душу й непомітно формують її сприймання світу та майбутню поведінку.

За оцінкою видатних науковців насторожливим є факт, що створений у мультфільмах образ матері руйнує традиційне для дитини уявлення про маму як ніжну, чуйну, турботливу й мудру людину. У популярних останніми роками мультфільмах ("Родина Адамсів", "Сімпсони" та ін.) образ матері характеризується егоїстичністю, істеричністю, неохайністю та обмеженістю, а мультфільми в цілому руйнують уявлення про нормальну сім'ю.

Під впливом низки мультфільмів формуються неправильні уявлення про правила безпеки, дотримання норм поведінки, мирного співжиття та милосердя, оскільки за будь-яких несприятливих обставин з героями нічого не трапляється. У цьому сенсі навіть популярний мультфільм "Том і Джері" є не досить безпечним у контексті соціалізації дітей, оскільки не викликає в них співпереживання чи співчуття.

У дитячому сприйнятті мультфільми часто є реальністю, нехай і не справжнього, а дитячого світу, де сусіди - гноми й люди, добрі тварини й лісові чудовиська. Проте нереальні істоти, які стають героями мультфільмів (роботи - "Воллі", "Трансформери", "Покемони"; монстри — "Корпорація монстрів", мутанти - "Черепашки Ніндзя"), наділені надлюдськими здібностями та втілюють агресію, насильство, жадобу до наживи. І серед них дитина обирає собі улюблених героїв, намагається наслідувати їхні дії, закладаючи таким чином основи власного світорозуміння.

 Таким чином, застосування ІКТ в освітньому процесі дошкільного закладу дають змогу оптимізувати професійну діяльність фахівців з дошкільної освіти, активізувати виховання, розвиток, освіту дітей дошкільного віку. Проте фахівцям варто знати і постійно враховувати позитивний і негативний вплив інформаційно-комунікаційних технологій на дитину.